Открываем интернет-магазин. Как правильно оформить?...

Відкриваємо інтернет-магазин. Як правильно оформити?...

На сьогодні в Україні серед торгових фірм інтернет-магазини набувають популярності. Багато які сучасні підприємства прагнуть обзавестися такою корисною в господарстві річчю, як інтернет-магазин. Проте не всі чітко уявляють собі, яким він має бути, як забезпечити його прибутковість і як проводити облік витрат, понесених при його створенні та обслуговуванні.
Про те, як правильно вирішити більшість питань, пов'язаних із створенням і функціонуванням інтернет-магазину, ми розповімо в циклі статей. Сьогодні йтиметься про те, як відкрити такий магазин і який він в ідеалі має бути, також про власне механізм реалізації товарів (робіт, послуг) через інтернет-магазин.

Інтернет­магазин:
відкриваємо

Невеликий технічний лікбез

Насамперед, звернемо увагу на технічні подробиці створення інтернет­магазину. Підприємству, що вже має власний сайт, досить буде розмістити на ньому додаткову сторінку для інтернет­магазину.

Тим же, хто ще не встиг заявити про себе в Інтернеті, стисло нагадаємо, що:

1) web­сайт – ця певна кількість електронних сторінок, об'єднана однією адресою, розташованих на власному сервері підприємства або на сервері провайдера;

2) адреса сайта складається з декількох логічних частин, що розділяються крапками. Останній набір символів називається доменом. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про телекомунікації» від 18.11.2003 р. № 1280-IV домен – це частина ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, яка має унікальну назву, обслуговується групою серверів доменних імен і централізовано адмініструється. При цьому доменне ім'я – це ім'я, що використовується для адресації комп'ютерів та ресурсів у мережі Інтернет.

Якщо підприємство хоче ідентифікувати свій інтернет­магазин з Україною, реєструвати адресу потрібно в домені «.ua». Існують домени для більшості країн земної кулі, наприклад «.ru» – Росія, «.uk» – Великобританія, «.de» – Німеччина. Крім того, існують домени першого рівня, призначені для прив'язки адрес не до географії, а до сфери діяльності. Наприклад: «.com.» або «.biz.» – комерційні організації, «.org.» – некомерційні організації, «.net.» – мережні та інтернет­провайдери, «.gov.» – органи виконавчої влади та інші державні органи.

Щоб отримати свою унікальну адресу, підприємство може звернутися до будь­якого провайдера. Термін, на який надається в користування доменне ім'я – не більше 1 року. За присвоєння унікальної адреси справляється одноразова плата. Крім цього, користувач доменного імені сплачує абонплату;

3) інтернет­магазин – це програмний комплекс, що розміщується на сайті підприємства з метою надання максимальної інформації про продукцію, що реалізується, для скорочення часу на її придбання.

Він може бути створений як власними силами підприємства, так і шляхом залучення сторонніх фахівців. Водночас, якщо підприємство не цілком упевнене в необхідності придбання такого програмного комплексу, воно може орендувати його. Можливості і перспективи для відвідувачів інтернет­магазину більшою мірою залежатимуть від можливостей провайдера, на сервері якого він розміщений. Тому при виборі місця його розміщення слід приділити особливу увагу тому, які можливості є у конкретного провайдера.

Як забезпечити прибутковість інтернет-магазину

Мета інтернет­магазину, як, утім, і звичайного магазину, – це отримання прибутку. При цьому збільшення його розміру прямо залежить від кількості відвідувачів такого магазину. Чим же їх можна зацікавити? Це перше питання, яке підприємство має поставити перед собою, перш ніж почне створювати свій інтернет­магазин. Ось декілька практичних порад, які допоможуть забезпечити необхідну кількість відвідувачів інтернет­магазину (а надалі – і реальних покупців):

1. Сайт не повинен бути переобтяжений звуковими та графічними файлами. Це дозволить йому швидко відкриватися і не дасть приводу для сумнівів невпевненим відвідувачам.

2. Інформація, надана на сторінках сайта, має бути максимально повною, але водночас стислою.

3. Сайт має бути наочним і зрозумілим для будь­якого типу відвідувачів (від професіоналів до початківців)

4. На першому місці має бути розміщено товари з найбільш низькою ціною. При цьому ціну краще встановлювати так наприклад, замість 100 грн. поставити 99,99 грн.

5. Способи оплати, запропоновані потенційним покупцям, повинні бути різноманітними і максимально охоплювати їх можливості (оплата через ощадбанк, оплата з кредитної картки або електронними грошима або оплата готівкою), а також ураховувати технічні моменти (роздрукування квитанцій та інших необхідних платіжних документів).

6. Час пошуку необхідних товарів має бути максимально скорочено.

7. Наявність розсилки новин сайта і категорії товарів «Хіт сезону», «Нові надходження», «найпопулярніші».

Не будемо вдаватися до інших тонкощів рекламної справи, оскільки мета нашої статті дещо інша. Описаних вище порад достатньо для того, щоб підприємство змогло спершу визначити для себе, яким має бути його інтернет­магазин, щоб він виконував покладені на нього надії – забезпечував прибутковість.

Усього витрат

Отже, для того, щоб відкрити свій власний інтернет­магазин, підприємству необхідно буде витратитися на:

1) реєстрацію і отримання доменного імені (якщо у підприємства раніше не було власного сайта), а також за користування ним (орендна плата).

Вартість доменного імені залежатиме від того, домен якого порядку буде в ньому використано. Чим нижчий рівень домену, тим коротша адреса сайта, чим коротша адреса, тим його простіше можуть запам'ятати користувачі Інтернету. Чим більше відвідувачів, тим більше потенційних покупців. Далі міркуйте самі;

2) створення власного сервера або оренду дискового простору на сервері провайдера.

Створення власного сервера досить дорогий захід (від 5000 грн.), тому частіше підприємства орендують дисковий простір у свого інтернет­провайдера. Розмір орендної плати (плата за хостінг) залежить від розміру сайта і звичайно становить не більше 90 гривень на місяць;

3) створення і розробку інтернет­магазину або на його оренду.

Оренда інтернет­магазину виглядає на перший погляд більш привабливо, ніж його створення, розробка і розкручування «з нуля». Проте звичайно орендований інтернет­магазин не містить відмітних особливостей конкретного підприємства, тобто не має свого «обличчя». Тому використовувати цей варіант слід тільки як тимчасовий.

Як бачимо, більшість робіт, на які доведеться витрачатися підприємству, щоб торгувати через Інтернет, вимагають професійних навичок і спеціальних знань. Тому якщо в штаті підприємства немає посади програміста і веб­дизайнера, то варто звернутися до сторонніх фахівців. Оскільки загальна сума витрат буде значною, то не слід намагатися на них заощадити і використати працю некваліфікованих фахівців. Самі знаєте – дорожче коштуватиме.

Як це відбувається

При торгівлі через інтернет­магазин у продавця кінцевий результат завжди один – продаж товару (робіт, послуг). А от шляхи, якими досягається такий результат, досить різноманітні. У цьому випадку все залежатиме від самого продавця: які у нього є можливості, як йому зручніше організувати сам процес реалізації товару і як йому краще одержувати оплату за нього. Звичайно, при вирішенні цих питань продавець повинен також ураховувати і побажання покупців – тут уже нікуди не дінешся.

Найбільш поширені способи реалізації товарів за участю інтернет­магазину це торгівля поштою і кур'єрська доставка.

Що ж до способів оплати, то оскільки в Україні оплата кредитними картками або електронними грошима ще не дуже поширені, то звичайно продавець пропонує оплатити замовлений товар через ощадбанк, післяплатою або кур'єру на місці. Проте передоплата – це головна запорука успіху при реалізації товару, який покупець при оплаті не може побачити своїми очима. З цієї причини багато які несумлінні продавці намагаються за допомогою інтернет­магазину реалізовувати неякісний або низькосортний товар. Тому ще одним завданням, яке належить розв'язати продавцю, є доказ високої якості реалізовуваного у такий спосіб товару і можливість швидкої його заміни у випадку, якщо покупець буде чимось незадоволений.

У загальному вигляді реалізація товару через інтернет­магазин виглядає так:

1. Потенційний покупець, відвідавши інтернет­магазин і вибравши товар, що зацікавив його, робить на нього заявку.

2. Після заявки покупець самостійно роздруковує квитанцію для оплати вартості вибраного товару (якщо така можливість передбачена)

3. Залежно від термінів, установлених продавцем, товар доставляється покупцю.

4. Оформлення всіх необхідних документів на товар здійснюється кур'єром на місці або ж перед відправкою покупцю товару поштою.

Це, здається, і все, що ми хотіли сьогодні розповісти вам про організацію торгівлі через інтернет­магазин. У наступній нашій статті поговоримо про документальне оформлення такої торгівлі, а також про відображення в обліку всіх витрат, які підприємство несе при її організації та проведенні.

Мирослава Пустовіт
Eкономіст­аналітик редакції газети
«Бухгалтерський тиждень»

Інтернет­магазин:
ведемо облік

Особливості документального оформлення

Чинним законодавством не передбачено спеціального порядку документального оформлення продажів із використанням мережі Інтернет. Перша спроба, зроблена законодавцями в цьому плані, відбулася ще у 2004 році – набули чинності Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» і Закон України «Про електронний цифровий підпис»1. Однак на сьогодні ці закони жодної практичної користі не мають, оскільки передбачені ними підзаконні акти досі не затверджено.

(1 Докладно про це ми розповідали у статті «Електронний документообіг з наступного року стане реальністю» // «Бухгалтерський тиждень», 2003, № 41.)

У зв'язку з цим торгівля через Інтернет на сьогодні є одним із найризикованіших секторів бізнесу – адже фактично ця сфера перебуває поза законом. Крім того, як уже відзначалося, законодавством не встановлено порядок документального оформлення операцій, здійснених з використанням мережі Інтернет (виняток становлять лише банківські операції за системою «Клієнт – банк»). Саме з цієї причини юридичні особи дуже рідко виступають у ролі потенційних клієнтів. Хіба що відвідують сайт інтернет­магазину, щоб дізнатися, що та за якою ціною продають конкуренти.

Основними ж покупцями інтернет­продукції є фізичні особи. Однак і тут унаслідок законодавчої неврегульованості документального оформлення часто виникають конфлікти між продавцем і покупцем. Найпоширенішими з них є: непоставка оплаченого покупцем товару з вини продавця або відмова покупця від оплати доставленого йому товару. Як ви вже зрозуміли, вирішити ці проблеми, спираючись на чинне законодавство, практично неможливо. А отже, продавець має приділити особливу увагу документальному оформленню інтернетних продажів.

До того часу, коли норми зазначених вище законів про електронний документообіг та цифровий підпис буде втілено в життя, Інтернет­торговцям доведеться використовувати звичні способи документального оформлення, тобто практично всі необхідні для бухгалтерського обліку документи оформляти в паперовому вигляді, як і при реалізації через звичайний магазин. Це дозволить уникнути описаних вище проблем і буде необхідною підставою для відображення операцій з реалізації в обліку продавця.

Тому при реалізації товарів через інтернет­магазин підприємство використовуватиме порядок документального оформлення, що відповідає способу доставлення товару до покупця: звичайне (якщо товар доставляється кур'єрською службою) чи поштове (якщо товар пересилається поштою2).

(2 Про це ми писали у статті «Торгівля товарами поштою» (див. «Бухгалтерський тиждень», 2002, № 50).)

До речі, відсутність установлених форм документів для електронної торгівлі може якоюсь мірою зіграти на руку підприємству­продавцю, оскільки такі форми підприємство може розробити самостійно. Погодьтеся, у цьому є свої достоїнства. Однак нагадаємо ще раз: документи, заповнені покупцем в електронній формі, юридичної сили й доказовості не матимуть, а отже, краще оформляти все в паперовому вигляді.

Бухгалтерський та податковий облік

Веб­сайт. Стосовно обліку веб­сайту ми, як і раніше, дотримуємося думки, що його необхідно обліковувати як нематеріальний актив (як у бухгалтерському, так і в податковому обліку)3 на субрахунку 125 «Авторські та суміжні з ними права».

(3 Таку позицію було викладено у статті «Комп'ютер на підприємстві» (див. «Бухгалтерський тиждень», 2005, № 11).)

Термін використання цього нематеріального активу краще встановити в наказі на його створення (придбання). Його, наприклад, може бути встановлено в межах п'яти років – цього часу цілком вистачить, щоб програмне забезпечення сайту повністю застаріло.

У податковому обліку витрати на створення/придбання нематеріальних активів амортизуються з використанням прямолінійного методу протягом планованого терміну корисного використання (але не більше 10 років). Це встановлено пп. 8.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97­ВР (далі – Закон про податок на прибуток).

Витрати на підтримання веб­сайту (а це переважно зарплата адміністратора веб­сайту) підприємство списуватиме на рахунок 93 «Витрати на збут». Валові витрати в частині зарплати і нарахувань на неї відображаються згідно з пп. 5.6.1 і 5.7.1 Закону про податок на прибуток, а решта витрат – згідно з пп. 5.2.1 цього ж Закону.

Інтернет­магазин. Витрати, понесені підприємством на придбання (створення) програмного забезпечення для функціонування інтернет­магазину, на нашу думку, у деяких випадках варто розглядати окремо від витрат на придбання (створення) веб­сайту. Наприклад, коли підприємство приймає рішення про створення інтернет­магазину вже після того, як відкриє свій сайт. У цьому разі облік витрат на придбання (створення) програмного комплексу інтернет­магазину варто обліковувати також у складі нематеріальних активів на субрахунку 125.

Ведення окремого обліку програмного забезпечення інтернет­магазину дозволить відокремити витрати, які підприємство нестиме на підтримання в робочому стані сайту, від витрат на своєчасне оновлення та поповнення асортименту товарів, що реалізуються через інтернет­магазин.

Реалізація товарів. Головною особливістю торгівлі товарами (послугами) через мережу Інтернет є необхідність ПДВ­реєстрації, причому незалежно від обсягу оподатковуваних операцій. Отже, навіть якщо суб'єкт підприємницької діяльності тільки починає працювати і відкриває інтернет­магазин, він уже зобов'язаний зареєструватися як платник ПДВ. Цей обов'язок установлено підпунктом 2.3.3 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97­ВР (далі – Закон про ПДВ). На щастя, спрощенців це не стосується.

Відображення в обліку реалізації товарів через Інтернет нічим не відрізнятиметься від обліку операцій з реалізації товарів через кур'єрську службу чи поштою. Крім того, через те, що більшість покупців товарів через інтернет­магазин – фізичні особи, сьогодні така торгівля часто здійснюється за готівкові кошти.

Нагадаємо, що при реалізації товарів поштою відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою КМУ від 17.08.2002 р. № 1155, поштові відправлення до їх вручення одержувачам є власністю відправника.

Таким чином, незалежно від обраної форми оплати (передоплата чи оплата за фактом поставки) при реалізації товарів поштою в бухгалтерському обліку дохід від такої операції відображається в момент отримання покупцем (замовником) чи одержувачем поштового відправлення. Про настання такого моменту підприємству­продавцю стане відомо з отриманого від підприємства зв'язку повідомлення про вручення замовлення.

У податковому обліку валові доходи при реалізації товару поштою відповідно до пп. 11.3.1 Закону про податок на прибуток відображатимуться:

– або за датою надходження коштів за замовлений товар;

– або за датою відвантаження товару покупцю (датою отримання повідомлення про вручення замовлення покупцю).

Звертаємо увагу, що товари, відправлені покупцю поштою, але не отримані ним (тобто ті, які ще перебувають у дорозі) і ще не оплачені, підприємство­продавець має враховувати при розрахунку балансової вартості запасів відповідно до п. 5.9 Закону про податок на прибуток, оскільки для нього такі товари ще перебувають у його власності.

Що стосується податкових зобов'язань щодо ПДВ, то дата їх виникнення збігається з датою збільшення валових доходів.

Якщо ж підприємство не захоче користуватися послугами поштового зв'язку, то для доставлення товарів покупцям воно може залучити власну спеціально організовану кур'єрську службу (працівники якої будуть матеріально відповідальними особами та одержуватимуть товар під звіт) або ж скористатися аналогічними послугами сторонніх організацій. У цьому випадку в обліку жодних особливостей не буде, тому на цьому питанні докладно не зупинятимемося.

І на закінчення статті розглянемо приклад.

Приклад
Керівник підприємства ВАТ «Твіст» прийняв рішення про створення власного інтернет­магазину. Основний вид діяльності підприємства – торгівля книгами та компакт­дисками. Для цього у вересні 2005 року було понесено витрати на:
1) оренду дискового простору у провайдера ТОВ «Інтернет­плюс» – 1 грн./Мб (приблизний розмір сайту – 60 Мб, відповідно щомісячна плата за хостинг становитиме 60 грн., у тому числі ПДВ – 10 грн.) і одноразову плату за цю послугу – 1200 грн. (у тому числі ПДВ – 200 грн.);
2) створення веб­сайту – 18000 грн. (у тому числі ПДВ – 3000 грн.), а також його щомісячне обслуговування та оновлення – 300 грн./міс. (у тому числі ПДВ – 50 грн.);
3) реєстрацію доменного імені – одноразова плата 1200 грн. (у тому числі ПДВ – 200 грн.), щорічна абонплата – 90 грн. (у тому числі ПДВ – 15 грн.);
4) створення програмного комплексу для інтернет­магазину з реєстрацією авторських прав – 12000 грн. (у тому числі ПДВ – 2000 грн.).

Наказом керівника підприємства термін використання сайту встановлено протягом 7 років, інтернет­магазину – 5 років.

Звертаємо увагу, що з метою скорочення умови прикладу записи стосовно податку з реклами4, що нараховується провайдером на вартість своїх послуг з розміщення веб­сайту підприємства, ми не наводимо.

(4Докладно про цей податок ми писали у статті «Податок з реклами: коли його необхідно сплачувати?» // «Бухгалтерський тиждень», 2004, № 2.)

В обліку підприємства було зроблено такі записи:

1
2
3
4
5
6
Зміст господарської операції
Сума,
грн.
Кореспондуючі рахунки
Податковий облік
дебет
кредит
ВД
ВВ
1
2
3
4
5
6
1. Перераховано одноразову плату за надання права оренди дискового простору для розміщення сайту
1200,00
371
311
–
1000,00
2. Відображено суму податкового кредиту щодо ПДВ, сплачену у складі одноразової плати
200,00
641
644
–
–
3. Суму одноразової плати віднесено до складу витрат на збут
1000,00
93
631
–
–
200,00
644
631
–
–
4. Проведено залік заборгованості
1200,00
631
371
–
–
5. Перераховано передоплату
за оренду дискового простору (хостинг) за жовтень
60,00
371
311
–
–*
6. Відображено суму податкового кредиту щодо ПДВ, сплачену у складі передоплати за оренду
10,00
641
644
–
–
7. Перераховано передоплату за створення веб-сайту і реєстрацію авторських прав на нього
18000,00
371
311
–
–
8. Відображено суму податкового кредиту щодо ПДВ, сплачену у складі передоплати за створення та реєстрацію авторських прав
3000,00
641
644
–
–
9. Перераховано одноразову плату за реєстрацію доменного імені
1200,00
371
311
–
1000,00
10. Відображено суму податкового кредиту щодо ПДВ, сплачену у складі передоплати за реєстрацію доменного імені
200,00
641
644
–
–
11. Перераховано передоплату за створення програмного комплексу інтернет-магазину
12000,00
371
311
–
–
12. Відображено суму податкового кредиту щодо ПДВ, сплачену у складі передоплати за створення програмного комплексу інтернет-магазину
2000,00
641
644
–
–
13. Підписано акти виконаних робіт на:
– макет веб-сайту
15000,00
154
631
–
–
3000,00
644
631
–
–
– програмний комплекс інтернет-магазину
10000,00
154
631
–
–
2000,00
644
631
–
–
14. Відображено залік заборгованості
– за макет веб-сайту
18000,00
631
371
–
–
– за програмний комплекс для інтернет-магазину
12000,00
631
371
–
–
15. Отримано документи на доменне ім’я, зареєстроване на підприємство
1000,00
93
631
–
–
200,00
644
631
–
–
1200,00
631
371
–
–
16. Перераховано передоплату за користування доменним ім’ям на термін один рік
90,00
371
311
–
75,00
17. Суму ПДВ, сплачену у складі абонплати, включено до складу податкового кредиту щодо ПДВ в повній сумі
15,00
641
644
–
–
18. Суму абонплати за користування доменним ім’ям включено до складу витрат майбутніх періодів**
75,00
39
371
–
–
19. Уведено в експлуатацію:
– веб-сайт
15000,00
125
154
–
–***
– інтернет-магазин
10000,00
125
154
–
–***
20. З провайдером підписано акт щодо оренди дискового простору за місяць
60,00
93
631
–
50,00*
10,00
644
631
–
–
50,00
631
371
–
–
21. Підписано акт виконаних робіт із щомісячного обслуговування та оновлення сайту
250,00
93
631
–
250,00
50,00
641
631
–
–
22. Оплачено вартість послуг провайдера з обслуговування та оновлення сайту
300,00
631
311
–
–
* Зверніть увагу, що датою збільшення валових витрат буде дата підписання акта (пп. 7.9.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР).

** Оскільки підприємство користуватиметься доменним ім’ям протягом визначеного періоду, усю вартість послуги з його надання буде включено до витрат лише після закінчення цього періоду, тобто ця сума повинна списуватися до складу витрат поступово.

*** У податковому обліку ця сума сформує балансову вартість нематеріального активу на початок наступного розрахункового кварталу і на неї нараховуватиметься амортизація. Існує, щоправда, думка, що можна не очікувати початку наступного кварталу, а нараховувати амортизацію з місяця, наступного після місяця введення в експлуатацію нематеріального активу. Однак використовувати такий підхід на практиці не дозволяє форма декларації з податку на прибуток.

От і все, що ми планували розповісти сьогодні про облік витрат, пов'язаних зі створенням та функціонуванням інтернет­магазину. Однак найближчим часом ми повернемося до цієї теми, щоб з'ясувати нюанси оподаткування операцій з реалізації товарів (послуг) громадянам інших країн, а також особливості, пов'язані з реалізацією таким покупцям об'єктів інтелектуальної власності.

Мирослава Пустовіт
Eкономіст­аналітик редакції газети
«Бухгалтерський тиждень»